Тема 5. ДЕРЖАВА ЯК ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА 5.1. ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ І ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ Найважливішим компонентом будь-якої політичної системи є держава, під якою розуміють основне знаряддя або спосіб організації публічної політичної влади у суспільстві. Держава є похідною від громадянського суспільства, його соціально-економічних, політичних та психологічних відносин. Вона мусить забезпечувати реалізацію законів, гарантувати функціонування суспільних процесів, що саморегулюються, права і свободи громадян та їх об'єднань. Взагалі термін "держава" може тлумачитися з трьох поглядів: 1. У буденній свідомості під не розуміють організацію великої суспільної групи і використовують як синонім понять - країна, народ, батьківщина. 2. Кваліфікують її і як відносини політичної влади або сукупність зв'язків між громадянами і органами держави, з одного боку, і між ними і політичними партіями та суспільними організаціями, з іншого. 3. У вузькому розумінні держава ідентифікується з адміністративно-розпорядчими органами та системою правових норм, які визначають їх функціонування. Основними ознаками держави є присутність державного апарату, права, своєї території, населення і суверенітету. Розгляньмо ці поняття детальніше. 1. Державний апарат Державний апарат - це особлива система органів і установ, які здійснюють функції державної влади (управління, регулювання і контролю), які є, по суті, спеціалізованими органами насильства, що використовуються згідно з законодавством даної держави. Сучасні держави, як правило, мають п'ять основних елементів організаційної структури державного апарату: 1. Представницькі органи (парламент, органи місцевого самоуправління і самоврядування). 2. Виконавчо-розпорядчі органи, або державна адміністрація (президент, уряд та його регіональні органи). 3. Судові органи. 4. Прокуратура. 5. Органи державного контролю. Законодавча, виконавча і судова влади повинні доповнювати і контролювати одна одну і не перебирати на себе не властиві собі обсяги компетенції. Крім того, слід зазначити, що органи прокуратури і державного контролю часто входять до системи виконавчої влади, а формуються за участю представницької гілки влади. 2. Право Держава функціонує в межах встановленого нею правопорядку, який є відображенням основних цілей і принципів державного устрою. Таким чином, право має політичний вимір і не є лише технікою діяльності держави та регулювання відносин співіснування громадян у суспільній сфері. Воно закріплює систему санкціонованих державою нормативних регуляторів суспільного життя, якій повинні підкорятися всі суб'єкти і об'єкти політики. У буденній свідомості право часто ототожнюється з різними юридичними нормативними актами. Однак останні є лише формою реалізації права, що може вважатися такою тільки за умов існування демократичної правової організації держави та її органів. Така організація передбачає вільне волевиявлення громадян на виборах, референдумах, всенародних опитуваннях, через функціонування представницьких органів влади. Сама воля народу, узгоджена в рамках демократичних процедур, завдяки реалізації свободи особистості, держави і суспільства в цілому і є правом. Головним засадничим принципом права є принцип загальної рівності, тобто загальна і рівна міра свободи для держави та її органів, суспільних груп і окремих особистостей. Виступає право у суспільному житті у формі законів та інших нормативних актів (постанов, розпоряджень, указів, інструкцій). 3. Територія Держава існує на-певній території, на яку поширюється її юрисдикція, а влада і закони мають характер обов'язкових для виконання всіма громадянами та інституціями. Отже, територіальна ознака є невід'ємним атрибутом держави, її територію визначають кордони окремих країн, які встановлюються на основі двосторонніх і багатосторонніх договорів. 4. Населення Держава охоплює своїм впливом всіх людей, які перебувають на її території (включаючи й осіб без громадянства та громадян інших держав). Жодна особист...